Багато пацієнтів стоматологічних клінік не можуть похвалитися здоровими зубами. Основною причиною хворобливого стану зубів є утворення карієсу. Несвоєчасне лікування з часом призводить до руйнування зубів, відновити які не дуже просто.
Сучасна медицина постійно розробляє нові технології нарощування зубів. Однією з таких є установка штифта, який вкручується в корінь зуба. Основним призначенням такої конструкції служить зміцнення кореня і коронкової частини зуба.
Встановлений штифт дозволить здійснювати подальше лікування та інші маніпуляції.
Наявність штифта продовжить термін служби зуба
Існує велика кількість різних найменувань зубних штифтів. До найбільш затребуваним відносяться анкерні і металеві штифти. В якості основного матеріалу використовують паладій, нержавіючу сталь, золото, титан і платину. Штифти можуть бути виконані з вуглецевого волокна. Основним плюсом таких штифтів служить підвищена еластичність, схожа зі структурою ясна.
Проводять штифти і зі скловолокна. Дані види конструкцій використовуються для відновлення цілісності передніх зубів. Для підтримки коронки встановлюють парапульпарние штифти. Їх не вкручують в корінь зуба. До сучасних видів штифтів відносяться вироби з гутаперчі. Вартість таких конструкцій є прийнятною для більшості громадян. Вони безпечні і довговічні.
Залежно від способу кріплення, розрізняють активні і пасивні конструкції. У першому випадку штифти мають різьбу, яка сприяє більш міцному з’єднанню, а в другому – фіксуються за допомогою цементного розчину. Основним призначенням пасивного кріплення служить розширення зубного каналу.
Установка штифта – складна стоматологічна процедура
Така операція повинна виконуватися тільки висококваліфікованими фахівцями. Спочатку виконується діагностика пошкодженого зуба. За результатами обстеження підбирається вид штифта і технологія його установки. Після цього видаляється стара пломба і уражені карієсом тканини. Очищається зубної канал, при необхідності проводяться терапевтичні заходи. Виконується розширення зубного каналу і обробка його антисептиком. Потім встановлюється тимчасова конструкція, після чого пацієнта відправляють на рентгенівський знімок. Якщо рентген показує хороший результат, встановлюється постійний штифт.
