Меню Закрити

Металокерамічні коронки

Найдоступніші ціни на стоматологію в Одесі завдяки наявності власної зуботехнічної лабораторії.

Металокерамічні коронки давно стали зручним засобом зубного протезування.
Саме металеві коронки є оптимальним компромісом між естетичною стороною, міцністю та ціною послуги. Такі коронки стали дуже популярними, тому що усередині них — литий металевий каркас завтовшки 0,5 — 05 мм. Виготовлений він із нікель-хромового або кобальто-хромового сплавів, які розробляються спеціально для використання у стоматології. Також можна використовувати і сплави з дорогоцінних металів: платини, золота, паладію, а також інших матеріалів у різних пропорціях.

Зверху металевий каркас коронки покривають керамічною масою. Далі необхідне облицювання каркасу – це пошарове ручне нанесення шарів кераміки. Після цього коронку обпалюють у спеціальній печі за нормальної температури близько 800 — 950 градусів. Така технологія дозволяє досягти максимально міцного хімічного зв’язку металу та кераміки.

Металокерамічні коронки бувають на кобальто-хромовому сплаві та на дорогоцінному металі.

Чим хороші металокерамічні коронки

Коронки з металокераміки дуже гарні у багатьох сенсах. По-перше, вони мають прийнятні естетичні властивості. Якщо їх виготовили дійсно якісно, ​​вони повністю повторюватимуть зовнішній вигляд природних зубів. Щоправда, коронкам на основі цирконію або EMAX вони явно поступатимуться — безметалова кераміка за естетичними властивостями дещо краща, але й за ціною набагато вищою.

По-друге, металокераміка міцна та довговічна. Металевий каркас має литу основу – конструкція в результаті досить міцна, не піддається стирання та карієсу. Можуть бути невеликі відколи, але це буває вкрай рідко. Також сколи можна ремонтувати безпосередньо в ротовій порожнині. Хороша металокерамічна коронка протримається близько 8 років.

Недоліки коронок

У металокераміки є також недоліки. Наприклад, у процесі установки необхідно зішліфувати досить багато зубної тканини. Це потрібно за рахунок невеликої стінки металокерамічної коронки. Зазвичай зішліфовують на глибину 1,5 – 2 мм з усіх боків. Тому бажано в процесі відновлення передніх зубів скористатися вінірами, а при відновленні жувальних спеціальними відновними вкладками.

У більшості випадків необхідне депульпування зуба, причому часто – з великим обсягом твердих тканин зішліфованих. Тобто, висока ймовірність отримання термічного опіку пульпи зуба, а також її загибель. Іноді загибель пульпи та подальше запалення можуть відбутися не відразу, а через досить тривалий час вже після того, як коронка зафіксована. За рахунок цього може знадобитися зняття коронки, перелікування зуба, тобто повторне протезування, а це не лише клопіт, а й додаткові витрати.

Однак останнє можна якщо не уникнути, то попередити. Щоб мінімізувати ризик опіку пульпи, можна зробити депульпування зуба та запломбувати кореневі канали. Найчастіше великі корінні зуби навіть вдається зберегти – у них досить великий розмір коронки та великий обсяг твердих тканин (дентин та емалі). По можливості краще зуби під коронкою залишити живими, тому що в даному випадку вони не стають такими ж крихкими, як депульповані, отже, і прослужать довше.

Як проходити процес протезування

Для початку проходить терапевтична підготовка зуба. Лікар має зробити та проаналізувати рентгенівський знімок. Це дозволить переконатися в тому, що верхівка зуба не має запальних змін. Якщо все-таки запалення є, то зуб для початку потрібно вилікувати. Також, якщо канали зуба були запломбовані раніше, рентген дозволяє оцінити якість пломбування. Якщо з’ясується неякісне пломбування, канали також потрібно перелікувати.

Коли потрібно депульпувати зуб:

  • Якщо є вогнище запалення поблизу верхівки кореня, це здійснюється у разі.
  • Якщо зуб живий, то в будь-якому випадку депульпуються передні однокореневі зуби, але багатокореневі жувальні можна і слід залишати живими. Щоправда, останнє слово все одно за лікарем.
  • Якщо є карієс та/або старі неякісні пломби, то карієс потрібно лікувати, пломби – міняти, але з урахуванням того, що попередньо проводиться депульпування зуба.
  • Якщо коронка зуба руйнується більш ніж наполовину, то потрібно в кореневий канал вкрутити гвинт, а потім відновити коронкову частину зуба вже з пломбувального матеріалу. Штифтом зміцнюється відновлена ​​коронкова частина зуба – таким чином, при жувальних навантаженнях вона не зламається.
  • Якщо коронка зуба руйнується під корінь або залишаються найтонші стінки, обов’язково необхідно відновити коронкову частину зуба за допомогою культової вкладки.

Надійність конструкції таким чином збільшується, а коронка не руйнується навіть за значних навантажень.

Таким чином, лікар завжди повинен проводити комплексне обстеження та приймати виважене рішення про протезування.

Оцените post

Похожие записи