Меню Закрити

Алергічний стоматит: профілактика і лікування

Аллергический стоматит

Алергічний стоматит – захворювання, що характеризується запальними процесами слизової оболонки ротової порожнини, спровокованим імунопатологічними реакціями (гиперергия, гіперчутливість). Це поширена патологія, що супроводжується такими симптомами: виникнення хворобливих виразок і ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини, набряклість тканин, гіперемія, печіння і больові відчуття при питті і прийомі їжі, гіперсалівація, інколи у хворого погіршується загальне самопочуття.

Для обстеження пацієнта з симптомами алергічного стоматиту проводяться такі клінічні дослідження: збір алергологічного анамнезу, аналізи, що дозволяють визначити причину запальних процесів, візуальний огляд оболонок ротової порожнини, дослідження виділень (слини, мокротиння), іноді є свідчення для проведення шкірних тестів. Хворому на алергічний стоматитом показано лікування за наступною схемою: виключення або мінімізація контакту з алергеном, прийом антигістамінних засобів, а також обробка виразок медикаментозними засобами (протизапальними і дезинфікуючими).

Існують такі причини захворювання: мікробна, лікарська або контактна алергія. Також патологічні процеси на слизовій оболонці порожнини рота можуть вказувати на інші захворювання, що протікають в організмі: аутоімунні, шкірні, інфекційні і так далі.

Алергічний стоматит – найпоширеніше алергічне ураження порожнини рота, проте бувають і інші захворювання оболонок порожнини рота. Серед них: гінгівіт (запалення ясен), паппіліт, глосит, парі, хейліт, Палатин. Для комплексного аналізу проблем, які пов’язані з алергічним стоматит, необхідно задіяти фахівців інших дисциплін: стоматолога, ревматолога, алерголога, дерматолога і імунолога.

Алергічний стоматит виникає з наступних причин:

Виникнення алергічного стоматиту пов’язано з проникненням алергену в організм людини, а також з безпосереднім контактом слизових оболонок ротової порожнини і алергену. Якщо алерген потрапляє всередину організму, алергічний стоматит стає наслідком системної реакції. До таких алергенів відносяться медикаменти, цвіль, побутові хімікати, продукти харчування. У разі безпосереднього контакту слизової і алергену, виникає місцева локалізована реакція (подразником може бути зубна паста, губна помада, ополіскувач для рота, жувальна гумка, льодяники, брекети).

Контактні алергічні реакції найчастіше виникають на стоматологічні засоби: брекети, пластинки, протези, пломби, коронки і так далі. Часто виникає алергія на коронки, що містять в сплаві наступні метали: хром, золото, платина, нікель і т.д. Зрозуміло, індивідуальна реакція може виникнути навіть на найбезпечніші матеріали.

Також ризик виникнення алергічного стоматиту різко зростає при наявності хронічних захворювань ротової порожнини: карієс, тонзиліт і так далі. Саме тому дуже важливо регулярно проходити профілактичні огляди, щоб купірувати розвиваються захворювання.

Загальний стан організму безпосередньо впливає на ризик виникнення алергічного стоматиту, а також інших захворювань ротової порожнини. Люди, які страждають на гельмінтоз, онкологічними захворюваннями, запальними процесами в сечостатевій системі, цукровим діабетом, значно частіше стикаються з алергічним стоматитом. Знижений імунітет характеризується підвищеною чутливість, низькою купівельною спроможністю протистояти зовнішнім негативним впливам.

Існує ряд захворювань, які сприяють виникненню важких форм стоматиту. Серед них: харчові алергії, набряк Квінке, бронхіт, астма, пневмонія, риніт, лікарська хвороба.

Алергічний стоматит дуже часто є частиною системних аутоімунних захворювань, до таких відносяться: червоний вовчак, васкуліт, ревматоїдний артрит, синдром Рейтера, хвороба Бехчета та інші.

Види алергічного стоматиту

Існують такі різновиди стоматиту: бульозний, ерозивний, виразково-некротичний, катаральний, катарально-геморагічний. Залежно від швидкості розвитку патологічних процесів виділяють негайний і сповільнений типи. Алергічний стоматит негайного типу вкрай небезпечний, тому що швидко ускладнюється виникненням набряку Квінке. Уповільнений тип перебігу захворювання характеризується виникненням реакції через кілька днів після контакту з алергеном. Більш того, відомі випадки, коли симптоматика алергічного стоматиту виявлялася через 10 років носіння зубних протезів (алергену). Уповільнений тип безпечніше негайного, якщо наявність алергічної реакції проявляється в досить короткі терміни.

Симптоматика захворювання

Симптоми алергічного стоматиту досить різноманітні, і безпосередньо залежать від виду. Катаральний стоматит характеризується наступними ознаками: сухість у роті, порушення сприйняття смаків, наявність металевого присмаку натщесерце, нав’язливий свербіж, печіння, а також сильні больові відчуття під час прийому їжі. Також можлива кровоточівость.

Бульозний алергічний стоматит відрізняється виникненням у роті везикул (ран) білого кольору з рідиною всередині. Після розтину рідини стоматит переходить в іншу форму – ерозивно. Даний стан характеризується значним посиленням больових відчуттів, а також погіршення загального самопочуття хворого.

Найважчою і небезпечною формою алергічного стоматиту є виразково-некротівний. Слизова оболонка ротової порожнини покривається множинними виразками сірого кольору. З’являються відкриті осередки некрозу. Виразково-некротична форма супроводжується сильним головним болем, значним підвищенням температури, гіперсалівацією, підщелепні лимфаденитом. Таке захворювання ні в якому разі не можна лікувати самостійно, спостереження в клініці обов’язково.

Відмінною рисою алергічного стоматиту є паралельне гнітючий вплив на ЦНС. Пацієнти часто спостерігають у себе такі симптоми: безсоння, роздратування, головні болі, погіршення концентрації і пам’яті. Саме тому протокол лікування повинен бути складений на базі індивідуальної симптоматики. Так, наприклад, деяким хворим показані седативні засоби, іншим вони категорично забороняються.

Як проходить діагностика алергічного стоматиту?

Пацієнт, який має симптоматику алергічного стоматиту, повинен прийти на огляд до лікаря стоматолога. Часто необхідна участь фахівців суміжних дисциплін: ревматолога, імунолога, дерматолога, ендокринолога та гатроентеролога. Найбільш важливим при постановці діагнозу є збір алергологічного аналізу, пошук алергену для його подальшого усунення. З цією метою необхідно провести клінічні аналізи.

Однак насамперед фахівець проводить візуальний огляд слизових оболонок ротової порожнини пацієнта. Має значення колір ротової порожнини, тип слини, наявність запаху, характер запалень, наявність дефектів, зволоженість і так далі. Також лікар обов’язково цікавиться наявністю характерних захворювань. Наприклад, карієсом і тонзилітом.

Важливим пунктом при постановці діагнозу є аналіз на хімічний склад слини. Надзвичайно важливо знати її склад (мікроелементи), PH, а також оцінити електрохімічні процеси. Додатково можуть проводитися дослідження на активність ферментів в ротовій порожнині, а здача аналізів на різні бактерії (хламідії, кандида і т.д.).

Алергічний стоматит лікування

Цілком закономірно, що лікування призначається відповідно з клінічною картиною, отриманої в ході обстеження. Однак найважливішим принципом залишається виключення контакту зі збудником алергічного стоматиту: зубною пастою, лікарським засобом, брекетами, протезами, відмовою від жуйки або льодяником. Також необхідно задуматися про зміну дієти, тому що стоматит вказує на знижені захисні функції організму. Особливо важливо відмовитися від продуктів-провокаторів на час терапії, і, навпаки, включити в свій раціон продукти підвищують імунітет.

Медикаментозна терапія стандартно наказує антигістамінні засоби, спрямовані на зниження гістаміну. Дані препарати в комплексі з іншими засобами лікування значно прискорюють час відновлення слизових оболонок ротової порожнини пацієнта. Більшість антигістамінних засобів переноситься досить легко і не викликає ніяких значних побічних дій. Саме тому не варто відмовлятися від їх прийому. Також до протоколу лікування часто входять вітаміни групи В, С.

Не варто забувати про нанесення на ушкоджену слизову антисептичних засобів: вони перешкоджають інфекційного зараження. Це вкрай важливо, тому що в разі наявності відкритих виразок може статися зараження крові. Якщо больові відчуття занадто сильні, пацієнт може використовувати болезаспокійливі засоби місцевого впливу. Народні засоби з ранозагоювальну дію часто не входять до протокол лікування, однак також можуть рекомендуватися хворому. До них відноситься, наприклад, масло обліпихи.

Якщо алергічний стоматит виник на тлі стоматологічних процедур, піднімається питання про заміну матеріалів коронок, зняття брекетів і так далі. В таких ситуаціях не варто покладатися на те, що алергічна реакція закінчиться. Навпаки, хронічний запальний процес є надзвичайно небезпечним для загального стану організму. А також збільшується ризик зараження.

Прогноз і профілактичні заходи

Сучасна медицина дозволяє не тільки швидко поставити правильний діагноз і виявити алерген, але і усунути захворювання протягом кількох тижнів. Найчастіше алергічний стоматит протікає без ускладнень, однак це не може бути причиною для самолікування. При запущених формах захворювання лікування може тривати кілька місяців. Однак при своєчасній терапії виникнення ускладнень малоймовірно.

До профілактичних заходів відноситься гігієна порожнини рота, а також зміцнення імунітету.

Поделиться:

Похожие записи